nadiya_tsynaiko: (Default)

Останні дні перед святами мала приємність в'язати для одного мацьоньки плед та пінетки. Мацьоньку хрестили просто на Великдень і дали йому древнє царське ім'я Давид. На царя він поки що не конче схожий, але потенціал має. )))

топ-топ )

nadiya_tsynaiko: (Default)
Остання мамина вишивальна робота. Але я показую її в себе та ще й під тегом бабусина скриня. І ось чому.
Підготовлена тканина для вишивки рушника вже з перенесеним на неї малюнком та підібраними нитками також, як і багато іншого добра, були знайдені в бабусиній скрині. Мама згадала, що бабуся свого часу розповідала, що то вона в однієї своєї подруги побачила рушник, він їй сподобався, перемалювала собі і зібралась вишивати. Але так і не вишила. Часи змінились чи що? Бо, наприклад, не лише я ніколи не бачила бабусю за вишивкою, але й мама також. Маму бабуся народила дуже пізно (як для тих часів): в 37 років. Тож можна точно сказати, що вишивала бабуся лише в молодості. Хоча й до старості не забула навички. Вже незадовго до своєї смерті, коли вона практично лише лежала, на двір не виходила, заходилась показувати мамі, як мережити треба. ))))

А рушник мама вирішила закінчити замість бабусі. Нитки використала ті, що й були підібрані. Лише трішки якісь свої елементи внесла. Рушник - не шедевр, звичайно. Але дорогий нам саме своєю історією. І я трохи приклалась до його виготовлення. Знайшла мамі гарну схему для мережива.
Така от історія. Але картинки (всі збільшуються) я показую краще, ніж розказую історії, тож дивимось:

ішшо )

Йолка!

Dec. 8th, 2010 07:22 pm
nadiya_tsynaiko: (Default)
Так, здається, казав наш головнокомандувач...

Днями під час одного листування з'ясувалось, що в мене геть відсутній передсвятковий настрій, жодної передсвяткової метушні. Звичайні робочі будні. "Нє-па-ря-дак", - сказала я собі і вирішила хоча б у віртуальному просторі створити новий рік. Встановлю ялинку, подумала я! Ну і що, що рано. А шо, на Майдані вже можна. Чим я гірша? ;) Я навіть краща, бо можу одночасно багато ялинок встановити. Аж тринадцять!

Тут їх дванадцять...


тринадцять-тринадцять, перерахуйте )
nadiya_tsynaiko: (Default)
То мабуть, нещодавнє сільське життя навіяло.
Захотілось поновити фіранку на кухні, замість старої купованої зв'язати щось філейкою (тим більше, на осінь плануємо ремонт робити на кухні; як мінімум, шпалери вже купили, а це ж половина роботи!). Мама хоче троянди. Ось, що я підібрала.
Мамі подобається все, але мені здається, все ж таки, найбільше третя (я свою маму як облуплену знаю ;-) ).
А я не можу вибрати, на чому ж зупинитись. А що ви думаєте з цього приводу (світлини збільшуються)?
1. 2, 3 )

Чухаю потилицю: от тільки не знаю, скільки ж то часу мине від задуму до втілення...
nadiya_tsynaiko: (Default)
Ні, не журба. То шара!
Іноді руки аж сверблять, сплести щось маленьке гарненьке. Раніше то роздаровувалось друзям. Реальним друзям. А ось тепер черга дійшла до друзів "з комп'ютера".
Отже, подарунок для тих, хто знаходиться в списку моїх френдів (якщо ми вже знайомі в реалі, але познайомились завдяки ЖЖ, також пааайдьот). При великому бажанні можливий варіант: френди френдів. :-)



Серветка невеличка: 18 х 18 см. Приблизні варіанти її використовування бачите на світлинах.
Кому?Шара, прийди!!! )
nadiya_tsynaiko: (Default)
В сообществе [livejournal.com profile] gifts_for_free дарю чайный набор. В слегка усеченном виде. Там же написано, почему дарю и почему в усечённом виде.
Друзьям скидки. ;) Хи-хи. Точнее, могу вне очереди пропустить. :)
+4 )
nadiya_tsynaiko: (Default)
Давно збиралась це зробити: залізти в бабусину скриню і роздивитися скарби, які там зберігаються. Нарешті випала така нагода.
Окрема подяка [personal profile] rich_ka за її "волшебный пендель".
Ось так виглядає сама скриня, яка в нас взагалі-то називається словом сундук (полтавський суржик вічно живий!).

Скільки років цьому диву природи невідомо. Але відомо, що під час голодомору скриня врятувала бабусину (а відповідно і мою) родину, бо була закопана в землю з зерном.
Колись закривались двері-вікна, і тільки потім бабуся відкривала скриню. Щоб же ж не дай Бог хтось побачив!!! А дивитися там є на шо. ;)
Почну з того, що мене найбільше вразило. Не сорочки, не рушники. А домоткані рядна з коноплі.
Виткані вони, звичайно ж, з самопрядених ниток. Прялка й досі лежить десь на горищі в старій хаті, але я до неї не дісталась.
Read more... )

July 2014

M T W T F S S
 123 456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 04:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios